Monthly Archives: Вересень 2012

Така пора

Гарно так, по осінньому. І так само по осінньому одиноко. Я це вибрала
сама, чи воно мене вибрало? Я знаю, що коли все налагодиться, тоді і
щось з’явиться, коли все перебориться, перемелиться. Це чарівна пора, листя жовтіє і
опадає…головне не попасти під гіпноз [листя] і не впасти, а
залишитися. Просто така пора, не все ж одразу. Ні, це не сум, це чисті
і незагіпнотизовані думки. Дуже шумно в місті і дуже тихо в мені, і
від того такий контраст…

Advertisements

Кохання літа

Найтепліше, що огрівало любов’ю неначе сонечком – кохання літа. Довго назрівало, ніби нагрівалось від сонця. Від нього було добре, та був страх опіку. Але мало велику відстань, далеко, як до сонця. І стихло, як стихає літнє тепло…і ніби світить але вже не гріє.


Летняя грусть (перевод Игнатьев Александр из Нижнего Новгорода)

Крепко поцелуй меня, перед тем как уйти.
Летняя грусть…
Малыш, я лишь только хотела,
Чтобы ты знал, что лучший.

Сегодня вечером на мне красное платье,
Танцующей в темноте в этом бледном лунном свете.
Прическа в духе настоящей королевы красоты,
Сняла каблуки – и чувствую себя живой!

О, Господи, я чувствую это в воздухе!
Телефонные провода гудят, как натянутые струны.
Милый, я вся горю и чувствую это повсюду,
Ничто больше не пугает меня.

Крепко поцелуй меня, перед тем как уйти.
Летняя грусть…
Малыш, я лишь только хотела,
Чтобы ты знал, что лучший.

Чувствую это летнюю, летнюю грусть,
Эту летнюю, летнюю грусть,
Это летнюю, летнюю грусть.
О, о, о.

Этой ночью я чувствую себя сногсшибательной,
Гоню вдоль берега на крейсерских (1) 99 км/ч.
Мой плохой мальчик рядом со мной, его богиней.
Знаю, если не остановлюсь, умру сегодня счастливой.

О, Господи, я чувствую это в воздухе!
Телефонные провода гудят, как натянутые струны.
Милый, я вся горю и чувствую это повсюду,
Ничто больше не пугает меня.

Крепко поцелуй меня, перед тем как уйти.
Летняя грусть…
Малыш, я лишь только хотела,
Чтобы ты знал, что лучший.

Чувствую это летнюю, летнюю грусть,
Эту летнюю, летнюю грусть,
Это летнюю, летнюю грусть.
О, о, о.

Думаю, я буду скучать по тебе вечно,
Как звезды скучают скучают по солнцу в утренних небесах.
Поздно – лучше, чем никогда.
Даже если ты уйдёшь, я все равно буду гнать, гнать…

Чувствую это летнюю, летнюю грусть,
Эту летнюю, летнюю грусть,
Это летнюю, летнюю грусть.
О, о, о.

Крепко поцелуй меня, перед тем как уйти.
Летняя грусть…
Малыш, я лишь только хотела,
Чтобы ты знал, что лучший.

Чувствую это летнюю, летнюю грусть,
Эту летнюю, летнюю грусть,
Это летнюю, летнюю грусть.
О, о, о.

Источник: http://www.amalgama-lab.com/songs/l/lana_del_rey/summertime_sadness.html#ixzz28zySiQFP


Зимове кохання

Було зимове кохання. Народжене в хурделиці і під сніжинками, але мало щось таке по зимовому чисте і невинне. Було багато зимового затишку, коли отак двоє з одним горнятком чогось теплого, а за вікном мете й гуде. І двоє всюди і кожен день. Та лише зимова ревність буває така сильна та холодна і від неї замерзає усе живе …замерзло і кохання, і більше нічого його не зігріло. Зникло.


Осіннє кохання

Було одне осіннє кохання…кохання Помаранчевої осені. Мітинги. Революція. Революція в мені. Щось нове і не звідане. Найщиріше з усіх. Перейшло в зиму, як у спільну теплу рукавицю, тривало довго і багато натерпілося. Розбилося об мовчання. Пару речень врятувало б. Але… І мало те кохання багато осінніх бавр – гарячих і яскравих, і багато болю, коли ті барви згасають і падають додолу… і багато сліз, неначе осінніх дощів…