Monthly Archives: Лютий 2013

Узагальнення дня 23-го:

Узагальнення дня:

  • Інколи варто сходити щось почути, щоб зрозуміти: “Блін! Це ж те, що я і думала!!” Просто для підтвердження своїх думок.
  • З часом можна не зрозуміти себе і своїх вчинків, але зрозуміти вчинки інших.
  • Важко бути другом. Не знаєш, яку позицію вибрати: підтримувати чи стримувати.
  • Інколи людина навіть не знає, яку важливу роль вона зіграла у твоєму житті. Доля з-води-ть (і роз-води-ть) не просто так.
  • А ще буває, що важко вимовити слова, коли гордість розпира.
  • Алкоголь це міф. Без нього добре.
  • Любов зла.
  • Дружба існує.
Advertisements

Голий егоїзм

Голий егоїзм, це коли важко уявити  [вписати ім’я] з кимось іншим і тому і не уявляєш. Викреслюєш цей період і відправляєш у небуття. Не-бу-ло.


Інколи

Інколи погано знати, що буде з нами
Інколи погано знати, що буде
Інколи погано знати
Інколи погано
Інколи


він спить. я малюю

він спить. я малюю.
він говорить. я мрію.
він сміється. я дурію.
він слухає. багато.
я малюю. по ночах.
він спить. я сміюся.
він споглядає. я говорю.
він не малює. я рада.
він читає. я сплю.
він серйозний. я слухаю.
він спить. по ночах.
я говорю. до себе.
він спить. багато.
він чекає? не знаю.
він не спить. я їду.
він зустрічає. я повертаюся.

він спить.
я малюю нігті.


5959

Магія чисел перекинулась на номери авто. Тепер я бачу красиві номери, такі як 8585, 5959, 0123. Дивно те, що зазвичай я навіть не дивлюся на машини, бо для мене вони сірі, червоні і жигулі. А відбувається це так, що коли я іду по вулиці, чи їду в авто чи маршрутці, то дивним чином мій погляд переміщається на цей номер, і в цей час я думаю зовсім не про номерні знаки. Отака нова аномалія цього року. З годинами також все гаразд, я їх бачу стабільно: 11:11, 15:15, 17:17 ))


Про нього

Ми знайомі все життя, хоча разом не так вже і давно. І якщо казати: “Я йому віддала всю молодість!”, то це саме про нього!)
У нас дивні стосунки. Я досі не визнаю належність, а він просто шалено гордий та норовливий. Його не можливо не любити і, здається, всі закохані у нього по вуха. Я такі слова йому не говорю, іншим можу про нас розказати, але не йому… Я часто його покидаю..але завжди повертаюся, хоча не знаю чи так буде завжди. Ним не можливо не захоплюватись, він далеко не ідеальний, але чудовий, це правда. Хоча інколи я хочу поїхати далеко і повертатися лише для коротких зустрічей. Та знаю точно, мене з ним пов’язало на все життя. Хто він?)


Дорожні думки

Ідеальний стан матеріальної точки, сидіти на місці і в той же час переміщуватись. За вікном змінна рухома картинка, очі ніби мали б відпочити. Поїзд заколишує і заспокоює. . .тільки лякає дівчина навпроти в пандо-шапці і повністю заштукатуреним обличчям. Думаю, я її також лякаю своїм незаштукатуреним і невиспаним. В цьому ідеальному стані мої думки самі по собі систематизуються і ллються весняними струмками. …Знову втікаю від нього. Відпочити і провірити на скільки зможу без. Хоча ж знаю, що кращих немає. Знаю,але не признаю.