Category Archives: дружба

Узагальнення дня 23-го:

Узагальнення дня:

  • Інколи варто сходити щось почути, щоб зрозуміти: “Блін! Це ж те, що я і думала!!” Просто для підтвердження своїх думок.
  • З часом можна не зрозуміти себе і своїх вчинків, але зрозуміти вчинки інших.
  • Важко бути другом. Не знаєш, яку позицію вибрати: підтримувати чи стримувати.
  • Інколи людина навіть не знає, яку важливу роль вона зіграла у твоєму житті. Доля з-води-ть (і роз-води-ть) не просто так.
  • А ще буває, що важко вимовити слова, коли гордість розпира.
  • Алкоголь це міф. Без нього добре.
  • Любов зла.
  • Дружба існує.
Advertisements

Як відмазатись від сексу?

…і вже бачу в очах застигше питання: “Зачееем??” 😎

Але (от завжди це з цього слова починається) розумієте, любі мої, нізя з усіма це робити! Є категорія людей з якими можна дружити, працювати, втіхаря…, але НЕ можна чіпати! Тому що правило “ти красіва + я красівий = давай а-та-та” не підходить для усіх. Дружба, отже дружба, колеги, отже колеги. І тому є пару варіантів (провірених:-)), які можуть спрацювати в цій спокусі:

1. їхати додому, а не до когось – “дивитись марки”
2. зробити все, щоб не знайти місця “де”
3. говорити, говорити, говорити…
4. відбиватись, але не переборщити з цим…
5. “тримати оборону” аж до ранку!
5. піддатися.

А якщо серйозно, то це кожного особиста справа, але! дівчата – думайте головою, хлопці – зваблюйте уміло! (ч екаю ваших порад…)


Укртвіт. Запоріжжя. Відчуття.

Звітом це не назвеш,це висновки вголос, на рівні внутрішніх
відчуттів, по свіжих слідах.
1.Запоріжжя. Місто проспекту Леніна і все інше також Леніна…
На рахунок мови,то в місті більше дивували
рос.вивіски, реклама, обслуговування, а люди тішились почувши, на їхню
думку чисту мову, говорили, як могли, тобто майже українською. Дивують ті, що можуть говорити укр., але говорять рос.? Мода? Мабуть. Архітектура міста сподобалать,- сталінс.ампір. В міста є класні перспективи для сучасної архіуектури, їз правильним підходом вона може освіжити ну дуже вже радянське місто. І хоча в мені все
протестує проти памятника Леніну, думаю не варто його нищити. На ньому зав`язане вся композиція міста. А чи приносить це місту
щастя…побачим. Щоб зрозуміти своє місто, варто інколи поїхати
кудись далеко.
2. Поїзд. Люблю їхати кудись. Переконалась 19год в поїзді це фігня:) Якщо є компанія то цей час ділиться на двоє.
3.Тві-друзі далекі і близькі вони є, і заради них я і їхала, думаю саме вони і будуть це читати:) Так що я вас цьомаю ы обнымаю!)) Вони щирі, хоч і із своїми мотивами, вони добрі, на скільки ім позволяє внутрішнє я…і що цікаво, мої галужнетівські мають якіснокращі відмінності, і саме від них я набралась енергетики, яку везу і собою, і яка буде допомагати мені поки не вичерпається.
4.Хортиця. Нажаль я не відчу4а тієї енергетики козацького начала. Немає. Хоча думаю це можна відродити, відновити. Права рука Сірка в допомогу.))
4.Укртвіт в загальному для мене вдався, як висновки, досвід, спілкування,зоровий контакт.


Перше кохання

Чомусь сьогодні згадала перше кохання…Якось все так кумедно тепер виглядає…А тоді! Я сподобалася хлопчику…(і що ж там було подобатись?) цілуватись не вміла, залицятись не вміла…Але були вечори під зорями, якісь довгі розмови…а потім поцілунки…А пізніше він мене “вивів в люди”  познайомити з друзяками…І найкращий! друг сказав, шо мене в нього “відіб”є” …Таке дивне усе те було, а я була маленька і дика)) А ще були листи…писали один одному…і короткі дзвінки (мобілок ще не було, а домашній телефон прослуховувався..)

…а розійшлися ще банальніше. Я підійшла до нього на дискотеці, а він мовчить…вопше мовчить …здається він був тоді трохи “не в собі”…та де ж мені було тоді знати, що таке буває! Серце розбите! Душа не на місці! Вірші аж почались писатись…і ми так і не заговорили…голови один від одного відвертали…Муки душевні були страшенні! А через рік знову помирились…здається тоді вже я була “не в собі”)) і, звичайно, розійшлись потім…і ще листи довго приходили і дзвінки..

П.С. А найкращий друг таки мене “відбив”…))