Tag Archives: віра

Що приніс новий рік

Дуже цікаві усвідомлення приніс новий рік. Якось все постало в зовсім іншому світлі і тепер дуже важко відновити віру у кращі сторони людей, а я то ще з тих вірувальників. Можливо з часом я змирюся, що вони такі, та це було для мене трохи таким ударом. Можливо з часом я навчуся жити і не думати, що думають вони про мене. Не вкладається мені в голову, навіщо так глибоко лізти в моє життя, ритись там… що там шукати? Люди цікаві, я розумію. Але цікаві люди запитують “на пряму” і зазвичай я розказую…більше не буду. Я більше не вірю.

Advertisements

відчуття коли…

Те відчуття, коли боїшся втратити і
боїшся обпектися, але йдеш до кінця.
Коли прощупуєш усі відчуття,
коли на вустах ті єдині слова,
але не вимовляєш, вичікуєш.

Те відчуття, коли хочеш себе вберегти,
але бути одній вже надто важко.
Коли багато чого розумієш і думаєш:
“Переживу? І яка я стану після цього?”

І виявляється, що вже звикла до образ душа,
все ще жива і здатна до болю.
Віра у світле і чисте? Ні.
Все світле і чисте стає з часом
брудне і темне, але це пережити
можна.

Найгірше потім вилікувати душу.


Віра у

Ну чому люди так щиро вірять у все найкраще, що ще буде? Чому так швидко забувають все те погане, що було? Де логіка? Де розумні межі? Де інстинкт самозбереження? Мала дитина коли обпечеться, то більше не лізе до того, що пече! Чому дорослі знову і знову лізуть? Яка ціна цьому усьому? Ейфорія, кайф, почуття…невже ці хвилини усього цього варті..? Кажуть, що колись що завершується, потрібно половину того часу що воно тривало, щоб пережити це. Отже 50% ми кайфуємо 25% – страждаємо і 25% нам все одно, або менше, або більше…або ніколи не все одно, або завди все одно.Навіщо віримо в граблі? Слухаємо серця? І що доброго воно порадило? Будуєш-будуєш і не помічаєш, як руйнуєш все – вічний двигун.