Tag Archives: думки

вир думок

Шалений вир думок захопив мою голову!
Весняний потік, що зносить мій дах!
Я думаю-думаю-думаю!
Аналізую і навіть щось записую.
Здається шум цих роздумів не згасає і вночі.
Думаю варто розпочинати співати мантри,
щоб це якось зупинити,
а можливо більше занятись іншими ділами..?
Великі діла!
Можливо вони самі стихнуть,
а можливо захоплять мене повністю.
Як і всі звинувачую в цьому пізню весну!

Advertisements

Узагальнення дня 23-го:

Узагальнення дня:

  • Інколи варто сходити щось почути, щоб зрозуміти: “Блін! Це ж те, що я і думала!!” Просто для підтвердження своїх думок.
  • З часом можна не зрозуміти себе і своїх вчинків, але зрозуміти вчинки інших.
  • Важко бути другом. Не знаєш, яку позицію вибрати: підтримувати чи стримувати.
  • Інколи людина навіть не знає, яку важливу роль вона зіграла у твоєму житті. Доля з-води-ть (і роз-води-ть) не просто так.
  • А ще буває, що важко вимовити слова, коли гордість розпира.
  • Алкоголь це міф. Без нього добре.
  • Любов зла.
  • Дружба існує.

Пора підбивати підсумки

Добре, що люди придумали Новий Рік, це ж чудова можливість завершити все почате і почати непочате з початку. І саме в цей час приходять думки про всі події цього року, про людей, про подорожі і про зроблену і не зроблену роботу. Мабуть, весь наступний тиждень пройде в самоаналізі, цілком ймовірно, що буде пост-підсумок року, та все таки найбільше я напишу у власний щоденник. Приємно завершувати рік у гармонії і з собою, з підтримкою друзів, з постійними думками про кохану людину, з більш-менш нормальними розмовами з батьками, з роботою і дахом над головою.


давнє

Давнє кохання, як добре не вилікована хвороба.Час від часу дає про себе чути. І болить, ниє, хвилює. Воно лікується?


Ми такі…

Ми такі молоді, а  у нас вже стільки трагізму і болі, муки і розчарувань. Та це на краще, адже ми це відчуваємо,  проціджуємо крізь себе, ми живі – ми відчуваємо, ми думаємо, ми віримо в краще. Ми ще такі молоді, а стільки думаємо, так хочемо знати, що там попереду. Ми ще такі молоді, а думаємо, що стільки всього знаємо, але на справді ми такі від того, що зовсім нічого ще не знаємо….що там попереду? Що? Нас все хвилює, нас все зачіпає, ми просто живі, і це чудово. Це ж так страшно, все знати, що з тобою сталося, що вже все було, страшно…але і це чудово та прекрасно. Чудово все це пережити і все ж відчувати, вірити, думати, хвилюватись…Я так гадаю… Я ще точно  не знаю…


Втома

…інколи вечір буває просто спокійний, особливо вечір п`ятниці. Перенасичення усім можливим за весь тиждень. Позитив, негатив, холод і тепло, все змішується в єдине відчуття -втома. Приблизно так і пройде життя – позитив-негатив-втома.
…думки бликали сьогодні в різних категорія, але нічого не залишилося, а те що залишилося, буде надалі зі мною, це не паблік.


Ніколи не кажи ніколи

Забігла додому і чомусь зі мною в хату влетіла думка: “Ніколи не кажи ніколи…” В маленькій фразі вкладено пів мудрості світу… Ми ж не можемо нічого передбачити… можемо планувати, хотіти, щось робити, але як поверне доля ніколи не знаємо. Але є ще така річ, що коли ми говоримо, фразу “Ніколи…тра-та-та” ніби себе оберігаючи, може статися зовсім навпаки. Краще про погане не думати. Думки приводять в дію не знаний механізм, що провокує події..
…отакі думки ввечері в п”ятницю, при вечері.


внутрішний диктофон

Кожен день в голові пробігає сотня філосовських думок, про життя. про людей…та на жаль, до кінця дня вони розбігаються від мене, і додому я нічого не приношу…або просто не можу сісти і змусити себе викласти це все “на папір”. Треба придумати внутрішний диктофон, хоча…він в нас у кожного є..Ми начитуєм купу думок, та не завжди робимо висновки. Ввечері взагалі думки сумні і невеселі. Зранку все кардинально міняється…але тоді немає часу писати,а жаль…
Ось і сьогодні було купа того що я хотіла написати. І де воно? а немає…


терези

Моє сьогоднішні думки схожі на терези… На одних шальках одне, а на інших зовсім інше протилежне…і якби ж то оте воно було у невагомості та гармоніїї, так ні ж…колихається усе з шаленою швидкістю, то одне вгору, а інше вниз, то за мить все в мені міняється і те що було вгорі, опускається донизу…стан невизначеності, сама знаю. Важко визначитись, також сама знаю. Але поки ще не пізно треба думати..ех, якби хто за мене подумав…
Зміна настрою, зміна думок все змінюється…