Tag Archives: настрій

Листопад

Ця чудова осінь, на жаль, закінчується листопадом. Листопад в мене якийсь кепський місяць, хоча я пробую гнати від себе ці думки, щоб не накликати чогось на себе. Але добре пам’ятаю минулорічну ніч на 1 грудня,  і як я плакала від усієї обіди, що накотилась за місяць. Але за рік я стала сильнішою…Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими…головне не забути завтра валер’янку на роботу…Та я задоволена цією осінню, зазвичай в мене включається осіння депресія, бо я надзвичайно весняна дівчинка…а цього року в мене булj літнє розчарування, та осінні зміни. Надіюсь листопад не зрадить цій теплій осені…

Advertisements

сьогодні дома…

Нарешті я вийшла на дорогу спокою…останні пару тижнів були майже спокійні і це дуже примно. Так набагато приємніше працювати і жити…Але ця дорога не є завжди прямою, на жаль…згадую слова із “Панди кунфу” :”..твій розум, як вода, коли хвилюєшся – нічого не видно” а я пробую,щось розгледіти крізь своє хвилювання…Кожна моя п”ятниця закінчується якоюсь неприємністю на роботі і словами: “..а куди ти їдеш на ці вихідні?” і цілотижневого спокою ніби і не було…
Сьогодні я нікуди не їду. Приємино інколи побути “дома”, приємно бути…


Ціна спокою

Зазвичай я дуже спокійна,але це лише зовні і для чужих. А найблищі мої добре знають що насправді я дуже нервова, просто я це приховую. Я не вмію себе відстояти, та найчастіше через те що горло злдавлює комок…і лише потім я придумую усі ті “погані слова” які я б могла сказати, але ніколи не говорю…Я мовчу як партизан. і чим більше питань,тим сильніше моє мовчання…Спокій зовнішній ховається за внутрішнім неспокоєм та нерви…і хто їх придумав…але ж їх ніхто не бачить…І червоні очі мало хто помічає, які так часто червоніють. Спокій нам тільки сниться.