Tag Archives: сили

Пояснення собі

Багатьом свої діям я не маю пояснення.
А може і маю. Але чи признаюся? Собі?
Тобі, любий друже? Тобі, любий?
Пояснення є. Десь далеко в мені.
А можливо і близько. На поверхні.
Найлегше сказати: “Я така”.
Дуже важко не бути “такою”.
Важко жити з собою, не знаю,
як це жити з кимось.
Часто йде дуже багато сил та часу
…на пояснення собі.
А чи потрібні вони?
Вічні діалоги між мною та мною.
Ми ніяк вжитися не можемо.

Advertisements

Я не боюсь…

Я не боюсь розчарувань. Розчарування це пошук.
Я боюся не знайти, залишитись байдужою, самотньою і недостатньою.
Я не боюсь людей, я боюсь, що перестануть вірити в мене, в себе і майбуття.
Боюсь, що забудуть єдині і залишуться змінні.
Боюсь, що не хватить в мені запалу і згасну без тління.
І розуміння себе й страхів, це тримає мене, неначе каміння.
Я боюсь, що складуть зброю ті, що добиваються,
що їм не стане сил і любови.
Я ж не боюсь боротьби!
Хоч часто капітолюю і викидаю “білі прапори”,
але здаються вони без бою.
І у моєму полоні не йдуть до кінця, а утікають немов дезертири!
І повертаються з минулих часів, а я вже не я.
Я не боюсь людей…
Я боюся себе і своєї сили, що діє не в ті часи і не туди, і без моєї віри…