Tag Archives: сумно

…із щоденника

Я, мабуть, і справді занадто добра, або проссто немаю сміливості вимагати своє те що по праву належить мені. Я не знаю, як набратися сміливості і хто зробив так, що в мене її немає. Я розумію, що я занадто багато усього розумію і усіх. Я усе прощаю і дозволяю сама ж поводитися зі мно так. Мабуть, я все таки вірю у Вищу силу і в справедливість Вищої сили. Мені просто дуже обідно за себе. Я одна. Я потрібна і не потрібна одночасно. Усі рідні мають якісь плани на мене. Всі знають, як повинно бути. Таке враження, що я не належу сама собі, я не можу користуватися своїм життям так, як мені хочеться. Я не хочу жити так, як вони…
… Я не можу зрозуміти подобаться мені моя робота чи ні. Вона забирає весь мій час і замучує мене. А гроші це ніщо. Яка різниця скільки тисяч, якшо це не те шо я хочу. Можоиво я просто лінива? Я не куплю за гроші…ЩО? Я нічого і не хочу..Я просто хочу належити собі і нікому не звітувати…
Дуже сумно. Я не знаю, що мені потрібно в цьому житті. Я не знаю, що я справді хочу. Може якийсь список написати? Десь глибоко в середині мене, усе це має бути…Як люди так живуть, задовільняють себе чимось малим?
…навіщо я їм якщо і так не підтримують мене і моє життя? Навіщо я їм, якщо вони хочуть щоб я прожила своє життя, як їхнє..?

Advertisements