Ціна спокою

Зазвичай я дуже спокійна,але це лише зовні і для чужих. А найблищі мої добре знають що насправді я дуже нервова, просто я це приховую. Я не вмію себе відстояти, та найчастіше через те що горло злдавлює комок…і лише потім я придумую усі ті “погані слова” які я б могла сказати, але ніколи не говорю…Я мовчу як партизан. і чим більше питань,тим сильніше моє мовчання…Спокій зовнішній ховається за внутрішнім неспокоєм та нерви…і хто їх придумав…але ж їх ніхто не бачить…І червоні очі мало хто помічає, які так часто червоніють. Спокій нам тільки сниться.